У період тривалого карантину і фінансової кризи питання кредитування гостро стоїть, як для підприємств, так і для пересічних українців. Очевидно, що в зміненій економічній ситуації банки не стануть розкидатися фінансами направо й наліво, а стануть ще більш педантичні в питаннях вибору позичальників. А в них, мабуть, не буде нестачі.

Олена Острініна

Олена Острініна, VIP banking “Радабанк”, сертифікований коуч Еріксоновського Університету

До фінальної стадії карантину Україна підійшла з півмільйонною армією безробітних. За даними Держстату, це на 64% більше, ніж було зафіксовано в відповідний період 2019 року. Для банківського сектору це чіткий сигнал про те, що, ймовірно, грядуть проблеми з поверненням раніше виданих кредитів, адже позичальники переживають зниження платоспроможності.

За даними керівника VIP banking “Радабанк”, сертифікованого коуча Еріксоновського Університету Олени Острініной, найбільшу кількість безробітних громадян зараз зареєстровано в п’яти областях: Київській, Хмельницькій, Полтавській, Львівській і Закарпатській.

“Банки, в яких були зосереджені кредитні портфелі фізичних осіб саме в цих областях, очевидно відчують більш високий рівень токсичних активів” – розповіла Олена Острініна в рамках вебінару, організованого Media Scientific HUB.

Бум реструктуризацій і популярність ломбардів

Експерт зазначає, що вперше за довгі роки українські банки в такому обсязі зіткнулися з необхідністю проведення масових реструктуризацій кредитів. У банках помітили, що частіше трапляються випадки, коли в клієнтів є можливість вчасно погашати взяті кредити, але вони звертаються з проханням про перенесення графіків платежів. Крім того, відзначається підвищення попиту на перекредитування. І ще одна тенденція, що намітилася – частина банківських позичальників перекочувала в сектор ломбардного кредитування. Втім, це звичайне явище для кризових часів. За словами Олени Острініной, завжди в складні часи ломбарди демонструють збільшення кредитних портфелів.

“За статистикою, 30% населення України влізли в борги під час карантину. Виходячи з такої ситуації, що зараз важливо розуміти клієнту, в якого є займ в банку? Будь-яка криза закінчується, а кредитна історія залишається. Не буває процедури пробачення кредиту, є тільки реструктуризація з перенесенням графіка погашення боргу. Крім того, є кредитні канікули”, – радить Олена.

Реструктуризація – це крайній варіант, так як, чим довше затягується процес виплати кредиту, тим в кінцевому підсумку він вийде дорожчим. Але, якщо дійсно немає можливості платити, то реструктуризація допоможе зберегти гарну кредитну історію. А вона в майбутньому стане в нагоді, тому що дозволить взяти нову позику за вигідними умовами.

Кредитування підприємств – важливість агросектору та онлайн-продажів

Намітилося кілька особливостей і в сфері кредитування бізнесу, адже, незважаючи на карантин, деякі підприємства продовжували працювати. Найбільше від нього постраждали такі сфери, як ресторанний бізнес, спорт і розваги. А ось аграрний сектор, на який припадає близько 44% українського експорту, не зупинявся, так як це неможливо. І банківське кредитування цієї галузі зараз в самому розпалі.

Ще, за словами Олени Острініной, в період карантину вдалося показати відмінні результати деяким компаніям з малого і середнього бізнесу, діяльність яких пов’язана з важливими секторами. Це – продаж продуктів харчування, медикаментів, сервіси доставки, таксоперевізники, логістики, медичні компанії, виробники масок тощо. Зараз вони знаходяться на зльоті і будуть звертатися за банківськими кредитами, щоб укрупнювати свою діяльність. І, скоріше за все, знайдуть живий відгук у фінансових установах, так як вважаються цікавими секторами для банків.

“У скорингових моделях зараз з’явився новий критерій – наявність онлайн-продажів. Обсяг вилучених продажів буде і надалі зростати, так як у вересні ми чекаємо на другу хвилю пандемії. І можливість віддалено збирати виручку тепер грає на користь позичальника при вирішенні питання про видачу йому кредиту”, – зазначила новий тренд Олена Острініна.

Ще одним трендом 2020 року стало те, що знизився попит на так звані довгі цільові кредити, які зазвичай беруть для придбання обладнання, виробничих потужностей або нерухомості під їх розміщення. За словами Олени Острініной, інвестори зараз неохоче розглядають такі стартапи, і банки стали підходити до них з більшою обережністю.

Складні часи настають для будівельних компаній, що зводять соцжитло. Через зниження доходів у людей намічається зниження попиту на покупку нерухомості. У свою чергу це призведе до зменшення інтересу інвесторів, через що компаніям буде складно добудувати свої об’єкти. Виходячи з цього Олена Острініна прогнозує, що найближчим часом ми не побачимо великого зростання обсягів іпотечного кредитування.

Чому вартість кредиту не поспішає знижуватися?

Після того, як з 24 квітня облікова ставка НБУ становить 8%, багато потенційних позичальників з нетерпінням чекали, що ось-ось банки почнуть знижувати свої ставки, але цього поки що не відбулося. Як пояснила Олена Острініна, в першу чергу розмір ставки залежить від відсоткової ставки за вкладами, яка зараз складає близько 11,8%.

“Плюс відрахування до Фонду гарантування вкладів, які банк зобов’язаний зробити. Це здорожує ресурс. І обов’язкове резервування в НБУ. Крім того, слід додати плату за ризик. Від сукупності цих факторів залежить вартість ресурсів. Економіка знаходиться в кризовому стані, і вкладники не дуже хочуть нести гроші в банк за низькою ціною. Відповідно, не можуть швидко здешевшати й кредити “, – пояснює фахівець.

Крім цього, слід враховувати, що на даний момент банки працюють з депозитним портфелем, сформованим півроку, а то й рік тому. Тобто вони повинні ще виплатити вкладникам 14-15% річних, під які ті відкривали депозити. Тому, перш, ніж кредитна ставка піде на зниження, має пройти якийсь час.

“І, можливо, регулятор знизить рівень обов’язкового резервування або ми побачимо податкові пільги. Бажано знизити податок на депозити фізичних осіб. Адже ми платимо податок на прибуток і військовий збір. Цей момент теж не особливо стимулює вкладника нести свої гроші в банк. Тому ставка не буде швидко знижуватися, але поступово це станеться. І те, що облікова ставка НБУ падає, в довгостроковій перспективі зіграє позитивну роль”, – вважає Олена Острініна.

Актуальність застав зростає

Найближчим часом актуалізується питання застав при отриманні банківських кредитів. Примітно, що в банках їх поділяють на так звані тверді й нетверді. До твердих належать: грошові кошти на депозитах, автомобілі віком до 5 років, нерухомість, золото й облігації внутрішньої державної позики. Маючи їх, отримати кредит на більш лояльних умовах цілком реально. Хоча і в цьому випадку клієнт зіткнеться зі специфічною оцінкою його майна.

“Якщо банку доведеться стягувати свій кредит через заставу, то він понесе судові витрати. Крім того, необхідно буде здійснити постановку застави на свій баланс. Далі знайти покупця, залучаючи платних ріелторів. Саме тому, коли клієнт вважає, що його будинок коштує $1 млн, банк йому відповідає, що ні, він коштує $500 тис”, – пояснила систему такого підрахунку Олена.

Що стосується нетвердих застав, то до них відносяться поручительства, товар в обороті або спеціалізоване обладнання. У разі необхідності такі варіанти буде досить складно конвертувати в гроші. Наприклад, якщо в заставі стоматологічне обладнання, та ще й ненове, то банку його буде вкрай складно продати. Тому з нетвердими заставами фінустанови намагаються не зв’язуватися.

Завдання на найближчий час і конкуренція з МФО

На 2020 рік перед банківським сектором постали нові завдання, продиктовані пандемією коронавіруса. Зокрема, прямим її впливом стала необхідність активніше розвивати онлайн-сервіс і переводити клієнтів на дистанційні послуги. Крім цього, банкам тепер необхідно постійно відстежувати дані про фінансове становище своїх клієнтів, щоб встигнути вчасно зреагувати на зміну цього показника. Для фінустанов зараз, як ніколи раніше, стала важлива швидка реакція в скорингових моделях і на рівні прийняття рішень. І ще актуальніше стало питання точного прогнозування того, які галузі стануть проблемними в майбутньому.

На тлі розгортання кризи може зрости конкуренція з боку мікрокредитних організацій, які відберуть у банків частину клієнтів. Але, на думку Олени Острініной, цей вплив, якщо і буде, то мінімальним, так як структури працюють з різними сегментами клієнтів.

“Для банку важлива працевлаштованість позичальника, досвід його роботи, наявність рухомого й нерухомого майна, наявність активів. І навіть в деяких скорингових моделях я помічала пункт про сімейний стан клієнта – чи є у нього чоловік/дружина і діти. Це говорить про те, що людина заземлена, і нікуди не дінеться в разі чого. А от фінансові компанії, що кредитують за надвисокими ставками, в більшості випадків закривають очі на такі критерії. Вони кредитують людей, які не можуть підтвердити вищеназвані параметри. Тому наші інтереси не особливо перетинаються”, – пояснила вона свою думку.

На даний момент кредитний ринок чітко розподілено між банківським сектором і МФО, і найближчим часом ситуація кардинально не зміниться.

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (Пока оценок нет)
Loading...