Україна ввійшла в фінансову кризу, яка значно відрізняється від усього, що країна переживала за роки незалежності. Пандемія коронавірусу, що захлеснула весь світ, на кілька місяців посадила людей на карантин, і досі сильно впливає на нашу роботу, дозвілля й звички. Про те, як українська економіка виходитиме з ситуації, що склалася, і що держава повинна зробити для її якнайшвидшого відновлення, ми поговорили з начальником відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро Андрієм Приходьком.

Приходько Андрей

Андрій Приходько, начальник відділу по роботі з інвесторами Банку Кредит Дніпро

– За вашими прогнозами, за яким сценарієм розвиватиметься фінансова криза в Україні? Як довго триватиме, якими можуть бути втрати ВВП в 2020 році?

– Усі три сегменти реального сектору української економіки продемонстрували падіння за результатами чотирьох місяців 2020 року: промисловість (-7,9%), будівництво (8,7%) і агросектор (-1,4%) до аналогічного періоду 2019 року. Очевидно, що ситуація до кінця другого кварталу продовжить погіршуватися. До падіння реального сектора додалася і роздрібна торгівля, яка в першому кварталі ще була в плюсі, а за підсумками квітня скоротилася майже на 15% через різке падіння споживчого попиту.

Швидше за все, ВВП у другому кварталі впаде більш ніж на 10%. Було б надто оптимістично говорити про V-образне відновлення економіки в третьому кварталі.

Наприклад, прогнози ЄЦБ (Європейський центральний банк – ред.) по відновленню економіки Єврозони – основного торгового партнера України та джерела переказів від заробітчан – не передбачають V-образного відновлення, тим більше, в третьому кварталі. За оцінками ЄЦБ, економіка почне відновлюватися тільки в 2021 році, а ВВП в 2020 році може скоротитися на 5-12%. Такий широкий діапазон прогнозу обумовлений невизначеністю відносного реального масштабу економічного спаду.
Україна не буде відновлюватися випереджаючими темпами, порівняно з іншими європейськими економіками, враховуючи, що монетарні та фіскальні можливості з підтримки економіки в Україні вкрай обмежені в порівнянні з ЄС.

– Які ваші прогнози щодо курсу валют в найближчі місяці? Які чинники можуть вплинути на збільшення процесу девальвації гривні?

– Курсова динаміка при плаваючому курсоутворенні в умовах української відкритої економіки залежить від співвідношення припливу валютних коштів у країну від експортної виручки, переказів заробітчан, міжнародних фінансових організацій, інвесторів в ОВДП і попиту на валюту для обслуговування зовнішніх боргів, фінансування імпорту, заощаджень населення.
Зміцнення гривні в 2019 році не було стійким трендом, а багато в чому залежало від припливу спекулятивного капіталу. Передумов для збереження гривнею темпів ревальвації, взятих у 2019 році, немає, враховуючи зниження інтересу інвесторів до ринків, що розвиваються, в кризовий період і скорочення надходжень грошей заробітчан.

– Наскільки великий вплив на стабільність української економіки мають так звані «гроші заробітчан»? На вашу думку, чи допомагають такі валютні перекази з-за кордону зміцнювати гривню?

– Перекази заробітчан є істотним чинником для динаміки української економіки, можливо, навіть більш істотним, ніж кредит МВФ. Вони в основному йдуть на фінансування повсякденних витрат сімей і надходять безпосередньо в сферу роздрібної торгівлі.

Недоотримані перекази в розмірі $3-4 млрд складають 7-10% від річного обсягу роздрібної торгівлі. Причому, треба розуміти, що на ті ж 7-10% впаде і виробництво споживчих товарів.

З іншого боку, темпи скорочення імпорту випереджають темпи скорочення експорту: за чотири місяці 2020 року експорт товарів і послуг скоротився на 1% – до $14,9 млрд, імпорт – на 10,7%, до $16,3 млрд. Перевищення скорочення імпорту над темпами падіння експорту є сприятливим фактором для балансу валюти.
Подальша курсова динаміка буде залежати від розвитку ситуації з пандемією в країні і в світі, від темпів відновлення бізнес-активності та від кон’юнктури зовнішніх ринків, що впливають на співвідношення валютного попиту та пропозиції в Україні. При їх збалансованому прояві ймовірний курсовий коридор до кінця 2020 року становить 26,5-28,0 грн за долар США.

– Які заходи необхідно вжити на державному рівні, щоб максимально швидко вийти з кризи з найменшими втратами? Що необхідно зробити, аби підтримати бізнес – малий, середній і великий?

– В умовах невизначеності й високих ризиків, коли приватний капітал повністю згортає інвестиції, саме державний капітал може підтримати економіку. Показовий приклад, як державні інвестиції підтримують економіку, коли приватний капітал цього зробити не в змозі, – інвестиції в дороги за часів Великої депресії в США.

В Україні одним із варіантів є істотне збільшення рефінансування НБУ держбанків, які могли б безпосередньо через кредити або через покупку ОВДП профінансувати інфраструктурні проекти.

Ситуація може покращитися, якщо відбудеться заявлена ​​урядом трансформація програми пільгового кредитування малого та середнього бізнесу «5-7-9» в програму «0» під існуючі кредити. Вона надає можливість рефінансування діючої кредитної заборгованості з відстрочкою погашення тіла кредиту на один рік. Якщо держава виступить гарантом 80% тіла кредиту, то це дозволить більшій кількості підприємців і компаній отримати доступ до фінансування і компенсації фінансових втрат, понесених бізнесом в результаті пандемії COVID-19. А банкам вдасться знизити свої потенційні ризики.
Успішна реалізація даної програми дозволить швидше відновити і успішніше розвивати малий і середній бізнес, що також забезпечить темпи зростання економіки найближчими роками. Але це стане можливим за умови виділення державою достатнього фінансування для її реалізації.

– Як українцям підготуватися до фінансової кризи, яку ми повною мірою відчуємо на собі в другому півріччі 2020-го, і зберегти свої заощадження?

– Якщо інвестиційний бюджет невеликий (до $10 тис.), то депозит і готівкова валюта є практично єдиними реально доступними варіантами для інвестора-фізособи. Депозит надає фіксовану прибутковість для інвестора, причому в гривні вона зараз в середньому на 10 п.п. (процентних пунктів – ред.) вище, ніж у валюті. Є певні очікування щодо девальвації гривні, але також є і ризик, що вони не виправдаються в тій мірі, в якій можуть очікувати інвестори. Принаймні, останніми роками девальвація гривні була нижчою за прогнози, а в 2019 році гривня навіть зміцнилася.

Якщо мова йде про інвестиції у великих розмірах, то можна додатково розглянути інвестиції в нерухомість – покупку квартири з наступною здачею в оренду, що також буде приносити фіксований дохід інвестору.

Ще можна подумати про покупку ОВДП, про інвестиції в акції на світових фондових біржах, безпоставкових ф’ючерсах на золото та інші сировинні ресурси, в рамках чинного е-ліміту на інвестиції за кордон на суму до €100 тис.
У будь-якому випадку варто пам’ятати про портфельний підхід до інвестування. Комбінація активів з низьким ступенем ризику і високоризикових активів дозволить досягти високої прибутковості й зменшити ризики загального інвестиційного портфеля.

– Як ви оцінюєте стабільність українських банків? Вони зараз більш стійкі до фінансової кризи, ніж були, скажімо, в 2008 році?

– В цілому українська банківська система зараз краще підготовлена ​​до чергової економічної кризи, ніж до попередніх криз 2008 і 2014-15 років, так як в останні роки банки проводять більш консервативну політику кредитування. Проте, економічна криза вплине на зниження операційної прибутковості банків.

Очевидно, що в разі подальшого погіршення ситуації в економіці і на ринку праці, вкладники будуть змушені частину своїх заощаджень використовувати на щоденні потреби. Отже, ресурсна база для кредитування буде звужуватися, що негативно вплине на кредитні апетити і можливості. При видачі нових кредитів банки будуть враховувати поточний фінансовий стан позичальника та його можливості з якісного обслуговування кредиту.

Для успішного виходу з кризи кожен має виконувати свої функції. Держава – стимулювати економічне зростання і зайнятість, надаючи можливість бізнесу і громадянам збільшувати доходи і надаючи джерела погашення кредитів. Банки – видавати кредити за ринковими умовами платоспроможним позичальникам, а клієнти банків – відповідати за свої фінансові зобов’язання.

– Як ви вважаєте, чи допомогло стрес-тестування банків, яке проводиться в Україні останні кілька років, загартувати фінустанови перед початком кризи?

Стрес-тестування банків – це нормальний робочий процес, спрямований на стабільну безперебійну роботу банківської системи, відповідно до найкращих європейських і світових практик. Воно проводиться регулятором з метою завчасного виявлення потреб банків в докапіталізації при реалізації двох можливих макроекономічних сценаріїв (базового і несприятливого). Також воно проводиться для оперативного реагування, що застережує ризики платоспроможності.
У разі виявлення потреб в докапіталізації в результаті стрес-тестування банки отримують від регулятора вимоги про розробку програм докапіталізації/реструктуризації із зазначенням необхідних обсягів та граничних термінів. Безумовно, це сприяє підвищенню стійкості банківської системи до зовнішніх і внутрішніх шоків, що наочно продемонструвала ситуація весни 2020 року.

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (Пока оценок нет)
Loading...