Введення карантину в Україні внесло корективи в багато фінансових питань, що стосуються кожного жителя країни. Зміни торкнулися багатьох сфер − від перевірок підприємств податковою і виплати зарплат до умов кредитування. Чи достатні вжиті заходи для підтримки бізнесу та пересічних громадян, проаналізував економічний експерт Михайло Крапивко.

Податкова стане лояльнішою, але не до всіх

Михаил Крапивко

Михайло Крапивко, економічний експерт

Напередодні, 17 березня, Верховна Рада ухвалила законопроекти №3219 і 3220, в останньому з яких прописано низку заходів, покликаних полегшити ситуацію для підприємств і їх працівників. Але, на думку Михайла Крапивко, на ділі все виглядає не особливо райдужно. Перше, що заплановано зробити, − це призупинення всіх уже розпочатих податкових перевірок до 31 травня 2020 року. Але ця ініціатива стосується не всіх підприємств, так як є кілька винятків. Зокрема, за даними експерта, продовжаться перевірки, пов’язані з договорами довгострокового страхування життя, а також пенсійного страхування та продажу майна, яке перебуває в податковій заставі. Крім цього, продовжаться перевірки дотримання правил виробництва та обігу підакцизних товарів, як, наприклад, паливо і спирт.

Встановлено мораторій на документальні та фактичні перевірки Державної податкової служби на період до 31 травня 2020 року.

Ще одним послабленням стало перенесення терміну подачі декларацій про доходи з 1 квітня на 1 червня поточного року. У цей період не будуть призначатися штрафи. У той же час підкреслюється, що людина повинна повністю сплатити суму податку до 1 жовтня 2020-го.

Від сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ) звільнили підприємців, самозайнятих громадян і фермерів. Щоправда, як уточнив Михайло Крапивко, тільки від сплати за самих себе, а ось за найнятих ними працівників все одно доведеться платити. Але підприємців звільнили від нарахування пені та штрафних санкцій через несвоєчасне перерахування ЄСВ або його неповну оплату, а також за несвоєчасне подання відповідного звіту. На документальні перевірки по ЄСВ наклали мораторій до 18 травня.

Питання зарплат − на совісті роботодавців

Що стосується рядових працівників, то законопроектом була прийнята норма про те, що період карантину їм зарахують до страхового стажу в розмірі мінімальної зарплати. Це означає, що вони не втратять пенсійний стаж, хоча явно втратять в заробітку. Через введення карантину були внесені доповнення в закон про соціальне страхування. Зокрема, зазначено, що, якщо людина знаходиться в лікарні або перебуває на самоізоляції через коронавірус, то лікарняний лист їй оплатять в розмірі 50% від зарплати. Однак Михайло Крапивко вказує на те, що стандартний лікарняний на підприємствах оплачується в розмірі від 60% до 100% від зарплати − в залежності від стажу роботи. Тому даний момент викликає питання.

На думку експерта, організацію робочого процесу в період карантину держава повністю переклала на роботодавців, які можуть діяти за трьома сценаріями.

«Перший − відпустки за свій рахунок. Але незрозуміло, за рахунок чого буде жити людина в цей період. Другий сценарій − вимушений простій. Тоді роботодавець повинен виплатити 2/3 зарплати. І утримати податки з цих 2/3, так як держава не поступилася в цьому питанні ні на йоту. Третій варіант − за статтею КЗпП №113 виплатити середню зарплату в повному обсязі. Це ще більші витрати для роботодавця при відсутності діяльності. Держава на себе нічого не взяла, тому все лежить на відповідальністі і совісті роботодавця », − підсумував Михайло Крапивко.

Ще одне рішення було прийнято за кредитами. Банкам заборонили нараховувати прострочення, підвищувати штрафні санкції та нараховувати пеню для споживчих кредитів. Тобто, послаблення тільки для громадян, а не для бізнесу.

Наскільки достатня така допомога бізнесу

В цілому економічний експерт вважає, що прийняті Парламентом рішення скоріше за все не особливо допоможуть українському бізнесу. Головним питанням, на його думку, залишається виплата зарплат в умовах припинення діяльності підприємств. Практично весь малий бізнес закритий через карантин, а, значить, не буде і прибутку.

«Що стосується середніх і великих підприємств, то їм дозволили не платити за землю і комерційну нерухомість. Але є застереження − це діє, якщо ви вчасно встигнете подати уточнення в свої розрахунки. Якщо не вистачає у вас грошового потоку − сплатіть зарплати людям, а ЄСВ потім доплатите пізніше. Усе. Це вся допомога бізнесу, на яку зважилася держава », − резюмує Михайло Крапивко.

Звёзд: 1Звёзд: 2Звёзд: 3Звёзд: 4Звёзд: 5 (Пока оценок нет)
Loading...